Інулін, MANTeca

Інулін – полісахарид, тобто речовина, що відноситься до групи складних органічних вуглеводів. Його одержують у процесі переробки бульб та коріння певного переліку рослин. Інулін у плані властивостей відносять до пребіотиків – він ферментується мікрофлорою кишечника, верхніми розділами ШКТ не засвоюється. Все це стимулює процеси зростання корисних мікроорганізмів, забезпечує нормальну життєдіяльність організму загалом, та системи травлення.

Навіщо потрібний інулін

Головна дія інуліну – пробіотична. Він відновлює мікрофлору, позитивно впливає на роботу ШКТ. Це сприяє запуску нормального ліпідного, вуглеводного обміну, нормалізує вміст цукру, активізує обмін речовин, спалювання жирів. Додатковий ефект – виведення токсичних речовин, шлаків, важких металів, радіонуклідів.

Інулін відповідає швидкості зростання кісткових тканин, запобігає розвитку деяких важких захворювань. Все це сприяє кращому засвоєнню кальцію, підвищує міцність кісток. При правильному прийомі інуліну підвищуються захисні сили організму, відновлюють клітини печінки. Можна використовувати препарати із вмістом даної речовини для лікування гепатитів В та С типів.

Оскільки інулін є антикоагулянтом, він запобігає утворенню згустків крові, знижує вміст шкідливого холестерину. Підвищується ступінь засвоєння магнію, що безпосередньо впливає на ферменти серцево-судинної системи, знижує вміст жирів. При гіперліпідемії знижує тиск.

Як одержують речовину. Області застосування

Інулін видобувається шляхом холодного віджиму з рослинної сировини. Це дозволяє зберігати максимальний набір корисних властивостей. Основна сировина для отримання інуліну – цикорій, топінамбур.

У харчовому виробництві речовину додають у солодощі, молочні, дієтичні продукти, випічку, дитяче харчування. Може воно використовуватися як складова знежирених продуктів з метою зниження їхньої калорійності. У фармацевтиці інулін включають до складу біоактивних добавок, що використовуються для профілактики лікування різних захворювань. Препарати будуть корисні при цукровому діабеті, інфекційних ураженнях шлунково-кишкового тракту, патологіях кісткової тканини, гастритах, застудах, дисбактеріозах.